Ми створені любити й бути любленими!

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Ми створені любити й бути любленими!

          Любов нищить тільки одне ― гріх. Наші душі створені для любові, для єднання з Богом у чистій любові. Але ця любов завжди коштує  жертви з боку людини. Без офіри любов не є доведеною, слова не стимулюють, а приклад будує. Якщо хочемо так насправді наслідувати Ісуса Христа ― мусимо бути подібними до Нього. Тільки так і не інакше. Можливо, зараз не кожен розуміє глибинну суть цих слів. Але ми можемо стати подібними до Ісуса тільки через страждання і покору… Якщо захочемо йти іншою дорогою, спіткнемося й наб’ємо ґулі. Так, любов шалена, вона провадить до самознищення власного “я”, щоб народилася жертвенна любов, справжня любов до Бога і ближнього. Ці стосунки здобуваються через постійну молитву, часто важку, суху, але витривалу, на якій Бог уділяє душі великі ласки.

          Любов завжди вчить зречення. Св. Тереня каже: “З любові до Ісуса треба вміти зрікатися і необхідних, потрібних речей”. Нам часто важко це зробити, тому що маємо прив’язаність у душі до чогось і тоді Ісус не є для нас вже таким “першочерговим”, тоді важко згодитися з Божою волею. Так, дорога чесноти важка, бо потребує жертви, однак Христова любов показує нам правдиві пріорітети. Переживаємо війну в нашій Вітчизні, багато людей залишилося без нічого…слухав концерт духовної музики для підтримки України у Польщі, було таке свідчення біженки: “Я перетнула кордон, не маю вже куди вертатися, бо все знищене і ні до кого вертатися, бо близьку людину вбили”. Після такого свідчення сльози виступають на очі. Людина залишалася вбогою, тобто тільки у Бога, Бог її власність. Цей досвід, коли багато наших співвітчизників залишаються не тільки без приємних речей, але й необхідних, і Бог власне тоді може щось змінити у її житті. І, можливо, хтось побачить ту єдину правдиву цінність ― Христову любов, а не ту “любов”, для якої жив і годував її марними уявами.

          На кінець, як можемо виявити Богові на практиці справжню любов..

          Про це пише Св. Фаустина: “Справжня любов Бога ґрунтується на виконанні Божої волі. Щоб виявити любов до Бога дієво, треба, щоб усі наші вчинки, хоч би й найменші, випливали з любові до Бога.

          Знаєте, коли ми найбільше подобаємося Богові? Можливо, я когось розчарує, але у терпінні! Що тут є важливо і на чому часто ми спотикаємося?. У своїх фізичних чи моральних терпіннях, не шукаймо співчуття у створінь. Це слова Ісуса до с. Фаустини. Така є наша неміч, що відразу жаліємося інших, забуваючи про те, що Бог нас через це гартує. Звичайно, просто про це писати, а важко виконувати, але така правда.

          Богові подобаються наші терпіння не самі по собі, але коли ми їх переносимо з любові до Нього. Бог нас очищає через хрест, відриває не тільки від створінь, а й від нас самих – така любов подобається Богові, такої любові Він очікує від кожного з нас.

          Висновок. Полюби страждання, тим твоя любов до Бога буде чистішою. Іди цією дорогою і будеш щасливий тут і у вічності!

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]